Фермерське господарство «САД.М» у Хотівлі Городнянської громади Чернігівської області завжди було міцним середнім сільгосппідприємством, спроможним не тільки заробити на зарплатню й на поточні витрати, а ще й стабільно, з року в рік, розвиватись. Поступово оновлювалась техніка, адаптувались нові сорти посівних культур до місцевих умов, підбирались оптимальні складники агротехнологій.
З моменту повномасштабного вторгнення рашистів розвиток підприємства призупинився, а кризові процеси в аграрній галузі поставили «САД.М» на межу виживання.
Про проблеми сучасного фермерства розповів засновник і керівник господарства Сергій Малофей:
– Першим випробуванням став післяокупаційний дисбаланс цін, коли вартість паливо-мастильних матеріалів і добрив одразу зросла вдвічі. Проте у 2022 році, мабуть, кожне сільгосппідприємство мало власні резерви, у тому числі й фінансові. Тому, як то кажуть, «виїхали» внаслідок запасів заздалегідь заготовленого посівного матеріалу, добрив і палива. Морська блокада України з боку агресора призвела до різкого падіння закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію також майже удвічі у зв’язку з ускладненням і здорожченням експортних перевезень. Це стало другим ударом по аграріях. До цього базового дисбалансу цін додалось також подвійне подорожчання запасних частин для автомобілів, тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин.
Запасів господарству вистачило, аби частково протриматися перший рік, вже наприкінці якого виникла гостра потреба в кредитних коштах. Проте банки відмовились надавати кредити за державними програмами тим аграріям, які опинилися в так званій «червоній зоні», тобто на відстані 30 кілометрів від кордону з країнами-агресорками. Мотивують й донині високими ризиками, пропонуючи натомість комерційні кредити з непідйомним процентом. Таким чином фермери, як і більшість інших відносно невеликих сільгосппідприємств, опинилися в кризовій фінансовій ситуації. Бо, окрім забезпечення потреб виробництва, обробки земель, виплати зарплат і сплати податків, потрібно ще й сплачувати за оренду земельних наділів – як приватним особам, так і в бюджет громади.
Вкотре під загрозою опинилося й без того вимираюче тваринництво. ФГ «САД.М» має дійне стадо в 40 корів і загальне 150 голів разом із молодняком. Про низькі закупівельні ціни на молоко зайве говорити, бо про це вже писано-переписано протягом кількох десятиліть. Проте до повномасштабного вторгнення можна було отримати державну дотацію на кожну корову, а віднедавна дотації не надаються також з причини «червоної зони».
Разом з фінансовими негараздами додаткові проблеми створює непередбачувана погода. Так, надмірні дощі восени завадили своєчасно зібрати урожай кукурудзи. Ґрунти настільки просочились водою, що й досі на поля не може заїхати техніка.
Продаж збіжжя сьогодні також пов'язаний із цілою низкою негараздів. Якщо раніше фермери могли обирати одразу з кількох пропозицій кому продати продукцію, то тепер швидко чи великою партією можна продати тільки задешево. В таких умовах доводиться планувати поля під посів, виходячи перш за все з того, як вигідно і швидко вдасться продати урожай, бо працювати «на склад» сенсу нема.
Попри труднощі сьогодення, фермерське господарство виконує свої зобов’язання перед громадою, розчищає взимку місцеві шляхи й обробляє городи своїм співробітникам. Так само активно допомагають Збройним Силам чим можуть, надаючи перевагу конкретній допомозі.
Сьогодні підприємство надає 20 постійних робочих місць зі стабільною зарплатнею, ще кілька сезонних робітників винаймає для літнього випасу худоби.
– В умовах воєнного часу треба, щоб держава переглянула свої підходи до аграріїв, бо продовольча безпека країни, так само як і експорт, важливі складові нашої майбутньої перемоги. Вже вчора нам потрібні нормальні кредити на виробничі потреби й дотації для тваринництва. І не можна так відпускати ціни, незважаючи на всі труднощі в економіці. Держава має врегулювати прірву між надмірними цінами на паливо, запчастини, добрива і ницими закупівельними цінами на сільгосппродукцію і молоко. Вже сьогодні ми працюємо в умовах глибокої кризи, а завтра цілком може трапитись й катастрофа, – підкреслив Сергій Малофей.
Пан Сергій проявив найболючіші проблеми, які нині турбують значну частину аграріїв, особливо тих, хто опинився в «червоній зоні». В часи, коли вся країна бореться за виживання, якось дивно чути про ризики чиїхось баришів. Здається, мало б бути навпаки, адже тим, хто продовжує працювати в ризикованих умовах, треба допомагати найбільше і в першу чергу.
Павло Дубровський,
Новини Городнянщини
На знімку: комбайнер ФГ «САД.М» Дмитро Михеєнко працює на минулорічних жнивах